День п'ятий - храми Кхаджурахо

Про четвертий день я напишу пізніше, в статті про транспорт, бо увесь день ми витратили на подорож з Гваріору в Кхаджурахо. Кхаджурахо - це маленьке село, але у ньому є не тільки автостанція і вокзал, але й аеропорт. Чому? Тому, що тут збереглись два десятка старовинних храмів (ІХ-ХІ ст.). Вони, звісно, теж постраждали в часи мусульманського правління (у багатьох статуй відбиті обличчя, деякі храми складені по шматкам), але не тотально. Їх врятували джунглі, крізь які раніше не можливо було пробратися (зараз навколо лише ферми).


Отже, в Кхаджурахо три групи храмів. Ми почали з південної. Гуляти вирішили пішки, то ж на дорогу витратили близько 10-15 хвилин. Чому це південна група - не зрозуміло. Будівля лише одна, зате яка!


Храм знаходиться біля річки, тому повітря тут свіжіше ніж в інших частинах селища. Посидіти в тіні на сходах після прогулянки було дуже доречно. Вхід безкоштовний, але біля нього, немов круки, налітають продавці сувенірів. Південний храм - це Duladeo temple. На стінах, як зовні так і зсередини, неймовірної точності і краси статуї та візерунки. Все витончене з каменю. І все пронизане коханням. Ой, а я що забула сказати? Кхаджурахо - батьківщина Камасутри.

Я зроблю окрему підбірку з фото відповідного змісту. Дітям до 18 не читати!
 З південної групи ми вирушили до східної. Спершу подивились розкидані по околицям храми.
Javeri temple
Vaman temple
Потім дісталось до "організованого" туристичного простору Jain museum. Тут зібрані одразу кілька великих храмів і маленьких капличок (не знаю наскільки це слово підходить Індії).
Parsvanatha temple

Тут ми побачили слонів, нажаль тільки отаких.

А ще тут міні-музей в якому в нішах стоять фігури монахів. Найбільше вразив ось цей велетень Махавіра

Вхід до всіх храмів без взуття, його можна спокійно лишати прямо біля сходів. В кожному храмі стоїть дядечко з ліхтариком. За те, що він вам посвітить у найцікавіші (на його думку) місця, обов'язково вимагатиме грошей. Краще захопить власний ліхтарик. Вхід сюди вільний, сумки ніхто не перевіряє і ліхтарик (як в Тадж Махалі) не відберуть.
Західну групу храмів ми подивились вже наступного ранку, перед від'їздом. Тут квиток для іноземця коштує 250 рупій. Сумки перевіряють, але в наших нічого забороненого не знайшли. Навіть мандаринка, якою ми потім підгодовувати місцевих білочок, їх не зацікавила. Тут близько десятка храмів, половина з них дуже великі.

Kandariya Mahadev temple
Ось у цьому останньому під стелю живуть кажани. Ті, що не вмістилися всередину, сплять під дахом ганку, хоча там світло і спекотно.
Більше про оздоблення храмів в пості 18+
А в наступному я розкажу вам про місця, які зазвичай не бачать туристи.