Індія нашими очима

Ми - сім'я Головань, Катруся і Володя. Писатиме тут переважно жіноча частина сім'ї. Цей блог був створений для опису нашої подорожі в Індію, тому далі буде все з нею пов'язане.
Слідкуйте за оновленнями!

вівторок, 17 грудня 2013 р.

Весілля ІІ

Перш ніж почну розповідали про сангіт (саме так називався танцювально-розважальний вечір), покажу чим нас там годували. Ось неймовірно смачний десерт. Смажене в олії тісто просякле солодким ароматним сиропом, котрий приємно розтікається в роті під час розкусування. Прикрашені їстівними сріблом тістечка з каші. Ну і чай з молоком, куди ж без нього





Сангіт - це традиційне (принаймі для цієї частини країни) змагання двох родин. Змагаються не на шаблях і не в перетягуванні канату. Кожна родина готує міні концерт. Сестра і кузен молодої показували цікаві пантоміми про те, як познайомились сімейні пари в їхній родині. А потім на сцену піднімались ці пари і танцювали (як могли) під відомі хіти. Кожний виступ закінчувався врученням троянди коханій (ні краплі не сумніваюсь!) дружині. Також, дядечко і брат співали пісні, а одна з кузин виконала сольний танець. Ми теж показали свою майстерність і станцювали вальс під мелодію зі старого індійського фільму обов'язково викладу кілька відео, коли зрозумію як це робиться  

Потім настала черга родини нареченого. Вони "викликали духів" Ейнштейну і Ньютона, котрі тестувати на наречених силу тяжіння кохання.


Так вони переповіли в танцях і піснях історію їх стосунків. Оскільки виступала виключно молодь, музика була значно сучаснішою (наприклад, з доволі непоганого фільму "Три ідіоти"), а хореографія професійно поставленою я таки викладу відео.
Все закінчилось об'єднанням родин у вигляді спільного виступу наречених. Вони прекрасно заспівали разом і станцювали зворушливий танець.

P.S. Цього вечора її сарі важило всього близько 7 кг, наступного понад 10 кг + близько 5 кг прикрас.

P.P.S. Після змагання були запальні танці, а до-підчас-після змагання були жарти, посмішки і чудовий настрій. І все це без краплини алкоголю. Коли вже й у нас так?..

Немає коментарів:

Дописати коментар